СТРАННИЧЕСКИ

Как странник, как чужой

. Съ звѣздою текохомъ, и съ влъхвы поклонихомъся... и съ Аною исповѣдѣхомъ, съ старою и съ цѣломудрьною, ти благодѣть, еже въ своя приде странничьскы, яко страньнаго прослави (καὶ χάρις τῷ (?) εἰς τὰ ἴδια ἀλλοτρίως). Гр.Наз., 10. XI в.